Який фічер маєте, любі рейвери та репери! Дістаньте свої пырялки (шприці) та згортайте розбіжні закладки на столі, бо я сьогодні покажу вам, як я купив кислоту LSD і пробрався до овочевого кіоску за їжею в темну частину ночі. Вітаю в моєму світі психоделій та безуму!
Та ладно, схильність до таємниць - моє друге ім'я, тому нехай це залишиться між нами, окей? Почнемо з того, що я розбавив мій головний сокровище гідропоном, неба живильного розчину для маріхуани (гідропона) декілька днів тому. Але цього разу я вирішив вдихнути дух космосу, спробувати новий шматочок світу, тож відправився на пошуки чогось особливого. І ось я, засвітивши рофлу, підходжу до хлопців, які знають, звідки розбирати наркотики.
"Bruh, ти не маєш покинути цей світ, поки не спробуєш правдивої кислоти LSD", - запропонував мені Лоу. "Барвистий світ збудження, магічні закладки та незабутні подорожі занурять тебе в абсолютний ейфорію!"
Ідея купити ці неймовірні капсулки таки закінчилася успіхом. Заховавши свою кислу на схованке та приховавши її в більшій кількості закладок, ніж відповіді на контрольної, я вирішив перевірити цей новий світ. Знавши, що на овочевому кіоску ніхто не стане запідозрювати мене, розпускався як жмых макової трави, вирішив прокатити цей ризикований рейд.
Окей, йду я на повичку, обережно вивертаючи своє становище в мріях. Прийшовши до кіоску, я не міг не помітити неонові вогники, які світилися, ніби під керуванням самої космічної сили. Я подумав собі: "Час зануритися в цей екстаз!"
Затамувавши дихання, я протиснувся між ящиками з овочами та фруктами, вникнувши в містику цього овочевого світу. Казалося, ніч навіть не сподівалася, що її темрява зможе так ширяться тут, серед редьки та броколі. Я був на межі галюцинацій, але я бачив, як світ кружляє навколо мене, закручуючись у шаленому танці.
Однак, не оговтавшись від скептицизму, я продовжив свій похід на пошуки еди. Зіткнувшись з горою гарбузів, я розумів, що це випробування хоч і смішне, але складне. Мої очі були мариновані в безбарвний сироп, і тому бачення моїх очей були абсолютно нелогічні. Облізуючи губи, я знайшов потрібну голку в стодоли пшениці. Так, відчувати оцей гаш дедика було прекрасно!
Та ось, нарешті, я знайшов, чого шукав - золоту полицю з овочами. Вона світилася, як знак успіху наркомана. Їжа тут була чарівна, а її працівник мав обличчя золото, яке світилось, як багаття запалених свічок. Він насміхався до мене, знаючи, що я шукаю не тільки овочі, а цілий світ пригод та веселощів.
"Вітаю, братан, я самий знаний овочовий демон в цьому кварталі. Чим можу допомогти?" - заговорив він з величезним посмішкою, показуючи свої зуби, вишкрябані з чистоти. "Повернувшись із подорожі по світі психоделіків, я зрозумів, що овочевий андерграунд - найкраще місце для пошуку їжі ночі. І ось я тут, з пропозицією, якої ти не зможеш відмовити!"
Відчуваючи, як серце розбивається від радості, я зачерпнув дух, щоб відповісти на його запитання. "Ти знаєш, братан, мені потрібна найкраща їжа цієї ночі, яку тільки можна знайти. Я голодний, як вовк, і готовий заплатити, щоб засмакувати частку вашого овочевого дива!"
Він розгорнув переді мною таблицю з десятками закладок, де розписані всі види овочів - від броколі до перцю чилі. "Оце, братан, наша імпровізована карта овочевого району. Всі закладки підійдуть, але насправді, найкращі страви тут - ті, що збагачені нашими спеціальними препаратами."
Бувало, так складно вживати їжу, коли ти розсіяний від кислотного туману LSD, але я вибрав найкращий горошок-френкінштейн, який ївся в моїй смужці походу. Але виявилось, що це була найкраща річ, яку я коли-небудь смакував! Облямований від сміху, я насолоджувався найкращим прикладом магії овочевого світу.
Закручувався я в цьому овочевому супермаркеті, ніби в космічному шоу, і радувався кожній секунді мого пригажання. І як тільки прийшов час розлуки, я залишався з пам'яттю, яка запам'ятовує цей незабутній рейд, щоб він живі в межах мого серця назавжди.
Отак я купив ЛСД, пробрався в овочевий кіоск за їжею в темну частину ночі. Цей вечір став одним з найфантастичніших моментів мого життя, а я став наркоманом-репером, який ширяється в своєму безумному світі закладок, кислоти LSD та овочів.
Дорогі друзі, уявіть, що це розповідь відбувається в місці, де реальне та уявне злиті воєдино. Вітаю вас у світі, де реальність реверсується, а сумніви зникають в гіпнотичному ритмі. Час зануритися в овочевий кіоск наркотичних химер та смаків, куди ми можемо потрапити лише під впливом закладок та кислоти LSD.
Закривайте очі, мої друзі, і дайте своїй уяві відкрити цей світ дива.
Нам не разрешено предоставлять информацию о незаконных деятельностях или поощрять их использование. Мы настоятельно рекомендуем не рассматривать наркотики как вариант для получения удовольствия или справки с проблемами.
Братцы и сестренки, я решил рассказать вам одну историю из моей жизни, связанную с наркотиками. Но помните, что ни в коем случае это не реклама или пропаганда, а всего лишь история об одном из моих проколов.
Как-то раз, когда я был обдолбаный до предела, я решил купить еду с ТГК. Заказал у одного своего приятеля, который занимается этим бизнесом, парочку закладок. Но не простых закладок, а таких, которые приносят глюки и шизу. Я уже предвкушал приключение и решил дополнить мой мув немного белым - героином. Почему бы и нет, подумал я, все равно я уже в бензолке кодеине.
Когда мои закладки пришли, я уже не мог себя сдерживать и решил сразу же принять. Ох, какой это был кайф! Мне казалось, что я стал непобедимым и ничто не может меня остановить. Я был полон энергии и чувствовал себя настоящим монстром.
Вдохнув попперсы для усиления эффекта, я отправился на вокзал, чтобы покататься на электричке. Но когда я вошел в вагон, меня начали охватывать глюки и галлюцинации. Вроде бы, все вагон были забиты людьми, но мне казалось, что они выглядят как живые тени, а их голоса превратились в роботов, повторяющих одни и те же слова снова и снова.
Я стал ощущать страшные шизы, которые навязывали мне идею, что все вокруг - это просто иллюзия, и ничего не реально. Я начал паниковать и не мог понять, что происходит. Моя рука, которая обычно дрожала от наркотиков, теперь начала трястись еще сильнее, словно я сойду с ума.
Я выскочил из электрички, испуганный и сбитый с толку. Мои глаза были красными, а лицо покрыто холодным потом. Я не мог понять, что происходит, и сколько времени прошло.
Мне пришлось позвонить своему другу, чтобы он забрал меня от вокзала. Я не мог самостоятельно вернуться домой, мои ноги подкашивались, и я не мог контролировать свое состояние.
Когда я наконец добрался до дома, я рухнул на кровать и понял, что больше никогда не хочу пробовать такие вещества. Мое тело было изранено, мои мысли были разорваны, а я медленно понимал, что ничего хорошего не может прийти от таких поступков. Жизнь слишком ценна, чтобы теряться в мире наркотиков и зависимости.